Skip to Content

У Києві відбулось громадське обговорення моделей врегулювання лобіювання

15 червня п.р. у приміщені Торгово-промислової  палати України відбувся Круглій стіл на тему: «Визначення оптимальної моделі регулювання лобіювання в Україні як наступного кроку до відкритості та прозорості у взаємодії із органами державної влади».

Захід організований Інститутом професійного лобіювання та адвокасі спільно із Торгово-промисловою палатою України, Антикорупційною групою Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна в рамках діяльності Робочої групи з підготовки законопроекту «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.

Представники бізнесу, громадських організацій, галузевих асоціацій, журналісти говорили про сучасний стан і світові тенденції в розробці та просуванні законодавства з лобіювання, вітчизняні спроби унормувати на законодавчому рівні лобістську діяльність, пропонували можливі моделі врегулювання лобіювання в країні.

«ТПП України - одна з небагатьох у державі структур, де лобіювання, або як записано в Законі про Торгово-промислову палату - представництво інтересів підприємців, визначено законом», - сказав Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран, відкриваючи захід.

В Україні поки немає однозначного тлумачення лобіювання, а саме явище сприймається негативно та частіше асоціюється з корупцією і хабарництвом, аніж із практикою реалізації інтересів різноманітних груп суспільства.

Саме відсутність належного правового регулювання лобістської діяльності породжує низку проблем, серед яких однією із найважливіших є нерівноправність груп населення у здійсненні впливу на розробку та прийняття рішень органами влади. Як наслідок - значна кількість нормативно-правових актів враховує інтереси вузького кола громадян і недостатньо обґрунтована.

Відповідно до проекту Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки, Закон про лобіювання має з’явитися, проте тільки у 2017 році. Група народних депутатів Україні у складі 17 осіб та низки представників експертного середовища виступила ініціатором прискорення процесу розробки відповідного законопроекту, не дивлячись на встановлені Урядом України строки, створивши відповідну Робочу групу  при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.

Народний депутат України Мустафа Найєм, співголова Робочої групи,  зазначив у своєму виступі про необхідність формування ідеї та сучасної концепції проекту закону про лобіювання, важливості для суспільства та держави зараз врегулювати це питання. «Там, де немає правил, виникає корупція. Закон про лобіювання не може існувати у вакуумі, він не може працювати сам по собі. Доки ми не врегулюємо питання фінансування державних партій, закон про лобіювання має бути одним із чинників протидії корупції», - відзначив народний депутат.

«Межа між лобістською та корупційною діяльністю - дуже тонка», - у свою чергу зазначила Олександра Павленко, Перший заступник Міністра охорони здоров’я України. «Сьогодні в суспільстві триває дискусія щодо необхідності в цьому законі. Але там, де професії дуже дотичні до прийняття державних рішень, на моє особисте переконання, закон потрібен, і таку діяльність необхідно врегулювати. На жаль, в Україні деякі громадські утворення займаються фактично “впливом”, беручи “за горло” міністерства та відомства для отримання преференцій окремими групами інтересів у тій чи іншій галузі. Предметом лобіювання не можуть бути державні рішення індивідуального порядку (ліцензії, дозволи, тощо). Лобіювання має бути пов’язаним тільки зі змінами законодавства у кращий бік», - продовжила свій виступ високопосадовець.

Денис Базілевич, директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі, ознайомив учасників із результатами проведеного дослідження «Інститут лобіювання в Україні та за кордоном: походження, проблеми, перспективи розвитку»,в якому проаналізовано сучасний іноземний досвід правового врегулювання лобіювання, а також вітчизняні напрацювання.

«З точки зору прийнятності до застосування кращого іноземного досвіду, то найбільш оптимальною моделлю на сьогодні виглядають підходи Європейського Союзу, де вже кілька років існує Європейський реєстр прозорості, в якому добровільно реєструються усі суб’єкти лобістських відносин, які за свою мету та завдання ставлять участь у формуванні та реалізації політики на рівні інституцій ЄС», - відзначив Денис Базілевич. «Цікавим є нещодавно прийнятий закон в Ірландії, який передбачає поетапне врегулювання лобістської діяльності. Законом дається декілька місяців на ознайомлення з реєстром, його вимогами. Сам  закон вступає в дію лише з 1 вересня п.р. а вже на січень місяць 2016 року передбачається перегляд його норм, враховуючи накопичений нетривалий досвід його застосовування», - продовжив експерт.

Після запланованих виступів було відкрито публічну дискусій, під час якої учасники мали можливість висловити свої рекомендації та побажання щодо основних аспектів розробки законодавства, а також занепокоєння щодо можливого несприйняття широкою громадськістю його основних положень. Саме тому було вирішено не менш важливу роль приділити проведенню інформаційної кампанії щодо роз’яснення громадськості переваг, що отримає суспільство у разі розкриття інформації щодо суб’єктів лобістської діяльності в Україні.  

Слід зазначити, що із 91 зареєстрованого учасника заходу 82 висловили бажання долучитись до процесу розробки законодавства про лобіювання. Тому, за результатами заходу було прийнято рішення створити експертну групу, та, використовуючи електронні механізми комунікації, в тому числи, на базі Ресурсної платформи REGERT.NET, організувати взаємодію із усіма бажаючими долучитись до процесу законотворення.

Ознайомитись із порядком денним