Skip to Content

У Києві відбувся перший GR Конгрес

24 травня 2012 р. у Києві пройшла Міжнародна конференція "GR Конгрес 2012. Україна: ефективний діалог бізнесу і влади». Вона стала першою професійною платформою для обговорення основних питань взаємодії між органами державної влади, представниками бізнесу, а також інститутами громадянського суспільства.

Ключовий організатор заходу, міжнародна консалтінгова компанія GR Research & Consulting Center, спеціалізується на вивченні проблем взаємодії між бізнесом і владою у Росії та вже три роки поспіль проводить  подібну конференцію у Москві. В Україні основними організаційними партнерами проведення заходу виступили Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України та Інститут професійного лобіювання та адвокасі.

Представники органів державної влади, які були присутні під час першої сесії конференції, відзначили у своїх промовах надзвичайну актуальність цієї теми на сьогоднішній день та акцентували увагу на необхідності розробки відповідних правил та процедур для професіоналізації лобіювання в Україні.

Відкриваючи захід, Голова Ради підприємців при КМУ Леонід Козаченко зазначив, зокрема, що сьогодні відбувається трансформація масової свідомості суспільства, тому, враховуючи виклики часу, розвиток громадських рухів і потребу у ефективному діалозі із владою, в Україні є усі передумови для створення цивілізованого інституту лобіювання. 

У своєму виступі Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта наголосив на необхідності формування двостороннього професійного діалогу між владою та лобістами, якими є не виключно представники бізнесу, а й громадські активісти, коли останні розуміються на процедурах прийняття рішень в державних установах, а також на високому експертному рівні можуть представити свої позиції. Також високопосадовець запропонував створити робочу площадку з метою розробки відповідної правової бази, враховуючи усі попередні позитивні напрацювання та висловив готовність брати активну участь у цих процесах.   

Народний депутат України, автор законопроекту «Про регулювання лобістської діяльності в Україні» Валерій Коновалюк, навів конкретні приклади практичного лобіювання проте скептично висловився щодо перспективи схвалення відповідного законодавства протягом цієї каденції Верховної Ради України.

Практичним досвідом також поділилась керівник департаменту лобіювання Європейської бізнес асоціації Світлана Михайловська, зазначивши на необхідності пошуку балансів інтересів бізнесу – членів асоціації у взаємодії з органами влади, а також важливості дотримання етичних стандартів.

Обмін думками лобістів-практиків або керівників GRпідрозділів найкрупніших комерційних компаній України, було продовжено в рамках другої сесії конференції. За модеруванням керівника юридичного відділу LGElectonicsв Україні Дмитра Федечка відбулась дискусія, участь у якій взяли Марина Бучма (GlaxoSmithKlinePharmaceuticals), Руслан Демчак (Федерація роботодавців Києва), Денис Хренов (ПАО «САН ИнБев Украина») та Олексій Татаренко (Shellв Україні). Учасники розповіли про власний шлях встановлення професійного діалогу із органами державної влади та інструменти, які можуть бути ефективно використані.

Проблеми та перспективи законодавчого врегулювання лобістської діяльності в Україні були обговорені в рамках третьої сесії конференції, модератором якої виступив Денис Базілевич, директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі. Ця сесія викликала найбільш жвавий інтерес у аудиторії, оскільки виявила різні позиції і погляди щодо необхідності розробки відповідного законодавства.

Так, у разі розробки правової бази, на думку Олександри Павленко, управляючого партнера правової групи «Павленко і Побережнюк», в законі чітко має бути проведено межу між лобіюванням та корупцією, а також мають бути виписані гарантії для лобістів бути почутими.

Дискусію також викликало питання необхідності надання додаткових прав лобістам, щоб мотивувати їх реєструватись у разі схвалення відповідного закону. Володимир Нестерович, доцент кафедри конституційного і міжнародного права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дидоренка, зазначив, що до таких прав, зокрема, може бути віднесено можливість зареєстрованих лобістів мати доступ до приміщень державних установ. Цю точку зору розділили деякі присутні у залі практикуючі лобісти.

Проте, враховуючи попередній досвід роботи над урядовим законопроектом «Про лобіювання», надання додаткових прав лобістам, порівняно із іншими категоріями громадян, суперечить Конституції України і низці законів. Про це зазначив Денис Базілевич, який також наголосив, що найбільшим активом для лобістів у усіх громадян має бути інформація, яка буде оприлюднюватись органами державної влади щодо взаємодії з лобістами. Поряду з уже схваленими законами України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про доступ до публічної інформації», цей закон може стати наступним кроком до відкритості та прозорості органів державної влади, а також професіоналізації суб’єктів лобіювання в Україні.

У своєму виступі один із учасників робочої групи з розробки урядового законопроекту «Про лобіювання», екс-заступник Міністра юстиції України Володимир Богатир запропонував розглянути можливість включення цього напрямку у діяльність Конституційної асамблеї або Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

За результатами обговорення було підготовлено та розіслано у відповідні органи державної влади Резолюцію.  

Завантажити текст Резолюції