Skip to Content

Суслова Олена – Голова правління Інформаційно-консультативного жіночого центру

 

Чи потрібно в Україні приймати закон про лобіювання?  Безумовно,  якщо будь-яка сфера суспільних відносин, має зловживання, має порушення,напевно, вона повинна мати більш чітке врегулювання. І закон може стати одним з таких кроків, який допоможе врегулювати цю сферу.

Які можуть бути ризики при прийнятті та провадженні цього закону? Враховуючи те,  що сама термінологія, яка має застосовуватися в законі і практики її застосування в Україні є новими і мають не дуже позитивні конотації пов’язані з цією темою, то проблеми тут будуть. Я можу порівняти їх з проблемами, які виникають в сфері реалізації закону про забезпеченні рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, тобто, це непорозуміння, нерозуміння, хибне розуміння і формальне ставлення. Це може бути і, тому, дуже важливо, на мій погляд, не лише прийняти закон, який би регулював цю сферу суспільних відносин, а і супроводжувати його принаймні перші 5-10 років, проводити моніторинг того, як він реалізовується і, імовірно, вносити певні зміни до закону. Якщо говорити про окремі положення як того законопроекту, що вносились раніше так і законопроекту В. Коновалюка, на мій погляд, тут є одна проблема, яка недостатньо врегульована  Вона стосується того, що відноситься до відмінності між лобіюванням і тим, що сьогодні називають адвокасі або не дуже вдалим терміном адвокація, тобто намаганням громадських об’єднань і груп ініціювати і доводити до певного логічного завершення свої власні ініціативи.

На мій погляд, має відбутися більш широка громадська дискусія з залученням саме тих громадських об’єднань, які займаються тим, що ми називаємо адвокацією або адвокасі, для того щоб і вони і автори законопроекту, і ті групи, які намагаються просунути і прийняти цей законопроект, мали краще порозуміння. Адже, на мій погляд, певні непорозуміння тут можуть виникнути.