Skip to Content

Шайгородский Юрій Жанович – президент «Українського центру політичного менеджменту»

 

 

Що стосується актуальності законопроекту, очевидно, що йдеться про явище, яке насправді вже існує в суспільстві і йдеться про необхідність врегулювати ось це існуюче явище, привести його, умовно кажучи, в законодавче поле. З іншого боку, згідно Конституції України, законів про державну службу, Кабінет Міністрів, органи державної влади, їх посадові і службові особи зобов’язані приймати нормативно-правові акти в інтересах усього населення держави, а не окремих груп чи осіб. Мені здається, що ось це протиріччя має стати основною філософією усього законопроекту.

Друге. Що стосується назви проекту закону. Я б запропонував назву законопроекту  такою: «Про державне врегулювання професійної лобістської діяльності». Чому?  Лобістське об’єднання авторами бачиться як, цитую, «форма підприємницького товариства , єдиним статутним завданням якого є здійснення лобістської діяльності». А з якою метою здійснення? Очевидно, що з метою отримання прибутку.  Якщо не з такою метою, то насправді це є завданням громадської організації.

Третє, про що хотілось сказати. Принциповим, на мою думку, є необхідність визначитись з об’єктом лобістського впливу. Очевидно, що це не державні органи чи посадові особи, про що йдеться в проекті закону, а їх нормотворча діяльність. Тобто йдеться про вплив  не на органи, не на посадові особи тим більше, а на їх діяльність нормотворчу. Ось ще один аспект в контексті того, про що йдеться. Поза увагою залишились обмеження у сферах  конституційного ладу, адміністративно-територіального поділу, національної та державної безпеки, правоохоронних органів, тощо.  Тобто для того, щоб не виникло проблеми з реалізацією закону, його прийняттям, як на мене, необхідно дуже чітко виписати норми, які регулюють створення, діяльність та ліквідацію цих об’єднань, як пропонується в  формулюваннях законопроекту.

І, тому,  є дуже важливим четверте питання, яке я виокремив. Це питання професійності, контролю за лобістською діяльністю і дуже тісно пов’язаних ї цим питань. Це питання відповідальності за цю діяльність.

П'яте, про що я хотів сказати стосується понять термінів, які використовуються в законопроекті. Ось перший розділ, загальні положення, це чи не  найважливіший, з моєї точки зору, розділ законопроекту. Тому, що він визначає свого роду систему координат, в якій буде працювати нове формування. Зазначу, що законопроект вводить в законодавчий обіг цілий ряд абсолютно нових понять. Починаючи з самого поняття лобіювання,  і тих понять, які супроводжують його під час розкриття. Це і поняття легітимний вплив, легальний вплив, лобістський вплив, конфлікт інтересів. Яскравим прикладом  цієї проблеми може слугувати таке визначення: методи лобіювання - сукупність прийомів та засобів, які здійснюються у межах і у спосіб не заборонений чинним законодавством, за допомогою яких лобісти та лобістські об'єднання, установлені  законом порядком, справляють легітимний вплив  від власного імені в інтересах замовників лобістських послуг на визначені цим законом органи державної влади та їх посадових осіб. Психологічний вплив, це вплив? Психологічний вплив, він визначений законодавством?  Він має якісь обмеження в існуючому законодавстві, про яке ідеться? Ні, немає. Знову ж таки, підкреслюю, на посадових осіб. Який може бути легітимний вплив на посадових осіб? В чому є легітимність і не легітимність цього впливу?

Відверто скажу, що не хотілося б, щоб гарна ідея, врегулювання процесів і явищ, завдяки відсутності їхнього ретельного опрацювання і узгодження з існуючим законодавством, не була реалізована. Тобто, хочеться щоб ця ідея була гарно пропрацювала і була реалізована в нашій країні.