Skip to Content

Пінчук Андрій – народний депутат України

 

Лобіювання як явище, відкрите та зрозуміле для суспільства, на мою думку справді правильна річ. Тим більше, що лобізм присутній і в парламенті, і при владі. Повсюди: і в Америці і в Європі. Скажімо, так, це дає змогу відходити від корупції коли звинувачують людей в тому, що вони щось лобіюють. Багато з бізнесменів, які прийшли в політику, і далі продовжують лобіювати інтереси своїх компаній. Я не вважаю, що це щось супер-погане, але головне, щоб не розкрадались кошти й не порушувались закони. Щоб роботи була адекватна до того, що збираються достигнути.  Якщо буде зрозуміло, умовно кажучи, що є людина яка лобіює цю компанію(вона просуває, допомагає), тоді і буде розділення політики і бізнесу. Коли бізнесу не потрібно буде самому себе лобіювати, коли буде можливість відкрито це робити.

В випадку, якщо лобіювання буде закріплено законодавчо: по-перше, багато хто скаже , що це є корупція, що це не повинно бути, що політика має бути політикою, що вона має бути державницька, а бізнес повинен бути окремим бізнесом. Але я це пов’язую з тим, що мало хто з політиків захоче брати на себе відповідальність, все ж таки лобізм має на меті не тільки допомогу і отримання прибутків, а й отримує кошти від компаній. За це лобістська компанія проштовхує прийняття рішень. Фактично всім зрозуміло, що навіть в тих же сполучених штатах, ті лобістські компанії, які беруть кошти за проведення лобізму, потім в непрямій формі підкріпляють кандидата на виборах. Другою складовою є те, що політики повинні нести відповідальність після цього лобіювання, за ті наслідки які вони лобіювали. Це, мабуть, найголовніший негатив для всіх політиків. Має бути добре розвинуте громадянське суспільство для того, щоб контролювати. Щоб це дійсно перетворилось в легальну перешкоду корупції. Ось це головне.

            Є лобістські компанії за кордоном, є якась культура з цього напрямку діяльності. У нас, на жаль, цього поки що немає, тому, що ми маємо до цього дійти. Це нормально, це  - європейська практика, це -  світова практика, але швидко нічого не робиться.

●        На яку з країн або на який стиль лобіювання нам краще орієнтуватися?

Звичайно, все ж таки ближче до нас Європа, в США, там вже ж таки інша культура, там все по-іншому формувалось. Потрібно брати ті країни, які поруч з нами. Але, все ж таки, розуміти, що в нас є свій слов’янський менталітет, свій характер, і тут потрібно мати свої якісь ідеї. Це повинен бути гібрид. Якщо просто взяти чийсь там велосипед і поставити до нас, він просто не поїде.