Skip to Content

Мінін Олександр – адвокат, старший партнер «КМ Партнери»

 

●        Як ви вважаєте наскільки можливе існування легального лобіювання в Україні?

Я вважаю, що можливе і, більш того, воно вже існує. Єдине, що воно не в рамках закону, бо закону немає. Мова йде про розуміння того, що і як відбувається, а так як вплив на органи державної влади, звичайно, здійснюють юридичні особи, фізичні особи теж намагаються здійснювати його.

Знову ж таки потрібно розуміти, що і як можна робити, яким саме чином робити, щоб для кожної із сторін відповідних відносин, було зрозуміло що, як і де може відбуватись. Тому, врегулювання цих питань було б дуже корисним.

В перспективі, я думаю, що відносини по лобіюванню стануть більш цивілізованими. Тобто, знов таки, я вважаю, що вони вже реально існують, і мова йде про те, щоб їх законодавчо врегулювати. Особливих ризиків я в цьому відношенні не бачу. Як правило, головний ризик це намагання монополізувати ці відносини. На сьогодні той проект, здається, досить нормально адресує це питання. Практика та життя покажуть.

●        Чи відомо вам про внесення народним депутатом В. Коновалюком до верховної ради України законопроекту про лобіювання?

Так, я вважаю, що, як стартовий, він досить нормальний, знову таки, навіть безпосередньо в законопроекті, я бачу де з ним можна працювати, однак краще почати і щось робити.  Це буде значно ліпше ніж відкладати, відкладати, відкладати…  Як це було досить часто раніше. Це вже не перший законопроект. Я вважаю, що цей законопроект досить непоганий і з ним можна працювати.

Деякі наміри, які викладені тут  - не досягнуті. Наприклад стаття 11, про умови набуття статусу лобіста. Треба розуміти яка мета, щоб іноземці не мали можливість здійснювати вплив? Якщо це саме так, то це дуже просто обійти, як це вже робилося з телерадіокомпаніями. Тобто, іноземець створює юридичну особу в Україні, а вона вже стає засновником, учасником цього. Тому, знову ж таки, краще зазначити, що є мета врегулювання, і тоді сказати, що просто іноземці не можуть брати  участь напряму  або безпосередньо. Тобто тут є потреба технічного доопрацювання статті  11. Знову таки,  в статті 9 ми бачимо обмеження лобіювання на рівні державної податкової адміністрації України як центрального органу виконавчої влади, та Державної митної служби та її підрозділів. Стосовно підрозділів я згоден, однак Державна податкова адміністрація, державна митна служба, видають досить багато нормативних актів, які для бізнесу перебувають в зоні інтересу. Тому, я вважаю, що тут є досить суттєвим , щоб власне ДПА і Державна митна служба були виключені. Бо знову ж таки, лобіювання фактично буде відбуватися і відбувається зараз. І крім того, те обмеження яке встановлюється, не більше 60 мінімальних заробітних плат. Я би його трошки зробив комбінованим, бо для когось 60 мінімальних заробітних плат це дуже велика  цифра, а для великих підприємств це може бути зовсім маленьке питання.

Навіщо потрібне лобіювання Україні? Тобто не власне лобістам, не підприємствам які замовляють. Воно досить суттєво і важливо власне і для державних підприємств. Бо якщо ми знаємо, що законопроект може впливати на ось тих, тих і тих суб’єктів. Хай вони мають можливість кваліфіковано довести свої інтереси. Досить багато випадків, коли державні органи не розуміють можливі наслідки, не мають такої інформації або прогнозів. Тут ми відкриваємо цей канал, і тому  - це важливе власне і для держави в обліку її конкретних органів, тому що надає нормальний доступ до відкритої інформації, яку держава іншим чином би не змогла б отримати або отримувала з запізненням.