Skip to Content

Круглий стіл «Конституційні основи правового забезпечення економіки України» у Донецьку

2 липня 2010 р. на базі Інституту економіко-правових досліджень НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Конституційні основи правового забезпечення економіки України». Предметом заходу виступили вкрай актуальні для вітчизняної правової науки питання конституційного регулювання економічних відносин.

Участь у дискусії взяли представники наукових, освітніх та судових інституцій. Зокрема, на круглому столі були представлені Конституційний Суд України, Національний інститут стратегічних досліджень, Донецький регіональний науковий центр Національної академії правових наук України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецький національний університет МОН України, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, Національна академія управління, Київський університет права НАН України, Закарпатський державний університет, Інститут виборчого права, Центр законодавчих ініціатив Донецької обласної ради, а також Інститут професійного лобіювання та адвокасі.

В ході круглого столу було піднято цілу низку важливих питань, а саме:

  • конституційний лад України та економічний конституціоналізм;
  • методологія структурно-функціональних відносин економіки та системи конституціоналізму;
  • вплив конституційної економіки на розвиток держави;
  • проблеми конституціоналізації економічних відносин;
  • конституційні основи публічного економічного порядку в Україні.

Окремо було розглянуто питання стосовно ролі та функцій інституту лобіювання у формуванні та реалізації економічної політики.

Доцент кафедри конституційного та міжнародного права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, член Правління Інституту професійного лобіювання та адвокасі, к.ю.н. Володимир Нестерович у своїй доповіді звернув увагу на необхідність інституційного оформлення механізмів, які нададуть діловій громадськості можливість легально вплинути на розробку органами влади нормативно-правових актів. Для цього Володимиром запропоновано: прийняти Закон України про лобіювання; більш чітко визначити статус консультативно-дорадчих органів при органах державної влади та органах місцевого самоврядування з метою збільшення прозорості їх діяльності; запровадити обов’язкові процедури консультування з громадськістю з окремих питань, зокрема, у рамках обговорення законодавчих ініціатив за процедурою «білої» та «зеленої» книг.

Директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі Денис Базілевич, в продовження виступу Володимира Нестеровича, наголосив, що лобіювання як професійний вид діяльності сприяє більш ефективній реалізації функції державного управління, дозволяє правильно, з урахуванням реальних можливостей, встановлювати управлінські завдання, пропонувати рекомендації у вигляді експертних пропозицій, готових проектів рішень цих завдань, що базуються на глибокому аналізі проблеми і знаннях питання зсередини. Він також наголосив на необхідності проведення широких інформаційних кампаній щодо роз’яснення ролі та функцій інституту лобіювання у формуванні та реалізації економічної політики держави, вивчення закордонного досвіду регламентації лобістської діяльності, організації навчання основним засадам та принципам лобіювання  суб’єктів, не наділених владними повноваженнями. 

 

Висновки

За результатами обговорення були схвалені наступні теоретико-прикладні положення:

1. Забезпечити системне вдосконалення законодавства України можливо за умови закріплення у правовій системі держави цілей та принципів економічної політики та основ законодавства, що забезпечує її здійснення. Цього можна досягти, якщо закріпити в окремому законі, що доповнює Конституцію, основи самої економічної системи.

2. Необхідно впровадити механізм досягнення суспільного консенсусу щодо напрямів конституційного регулювання економічної системи на засадах верховенства права і справедливості.

3. Порівняльно-правові дослідження показують, що в Конституціях багатьох країн є норми, які у тій або іншій мірі спрямовані на визначення економічної системи держави. Вказане дозволяє говорити про наявність тенденцій закріплення основ економічної системи в сучасних конституціях.

4. У різних розділах Конституції України закріплені норми, які можна розглядати як такі, що відносяться до елементів економічної системи. Втім наявних конституційних норм, що стосуються економічної системи, у їх чинній редакції недостатньо.

5. Потрібне пряме визнання необхідності державного регулювання і визначення його чітких меж в умовах змішаної економіки, визнання саме такого характеру сучасної економіки й орієнтацію на таку її модель.

6. Одне з положень, яке доцільно закріпити в «Основах економічної системи» – обов’язок держави забезпечувати і підтримувати оптимальне сполучення державного регулювання економіки й ринкової саморегуляції.

7. Законодавче закріплення економічної системи – це також досить повне регулювання відносин власності.

8. Визначення основ економічної системи потребує врахування світової тенденції соціалізації суспільства. Основна ідея, що лежить в основі принципу соціальної держави – держава відповідає за забезпечення основних потреб своїх громадян. Для виконання такого обов’язку держава повинна забезпечувати проведення стабільної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

9. Конституційне закріплення соціальних та економічних прав має бути спрямоване на забезпечення інституціональних та процедурних гарантій за рахунок мобілізації питомої ваги програмних положень.

10. У процесі реалізації економічної політики держави мають бути враховані пріоритетні інтереси суспільства, чого можна досягти шляхом їх закріплення у відповідних актах законодавства України як результат ефективного функціонування правових інституцій (у т.ч. за рахунок правомірної діяльності лобістських структур).

11. Закріплення основоположних засад економічної системи – важливий фактор забезпечення економічної політики, орієнтир для програми модернізації господарського законодавства.

12. Законодавство з економічних питань повинне бути адекватне вимогам ефективного правового забезпечення сучасної змішаної економіки, забезпечувати її соціальну спрямованість, прогресивний соціально-економічний розвиток. Воно повинно бути також адекватним вимогам стійкого розвитку суспільства, екологічної безпеки.

13. Слід нормативно закріпити основні вимоги до прийняття законів, які стосуються економіки, і до забезпечення ефективного механізму їхньої реалізації.

14. Розробка правових основ економічної системи України має спиратися на багату судову практику судових гілок різної спеціалізації. Особливої уваги у цьому контексті заслуговує правозастосовна (герменевтична) діяльність Конституційного Суду України, правові позиції якого повинні скласти підґрунтя для формування належного техніко-юридичного інструментарію вдосконалення законодавства з економічних питань.