Skip to Content

Большакова Ольга – керівник Центру законодавчих ініціатив «Незалежної асоціації телерадіомовників»

 

Одним із головних завдань нашої організації є представлення інтересів членів асоціації у державних органах, просунення цих інтересів на рівні підзаконних нормативних актів, законів, окремих ініціатив і так далі. П’ять років тому роботу з органами державної влади в нашій організації було винесено в окремий напрямок діяльності, до цього це була єдина юридична служба. Якщо говорити про майбутнє лобіювання, адвокасі, громадських ініціатив в Україні, я думаю, що наш досвід може бути корисним і для інших громадських організацій та галузевих об’єднань. Досвід може бути корисний в тому сенсі, що саме відносини з державними органами  необхідно виводити із структурних підрозділів юридичних служб в окремий напрямок і розвивати цей напрямок, тому що він потребує таких саме зусиль, як і представлення інтересів в судах, юридичний аналіз і таке інше. Я  вважаю,  що він буде розвиватися.  Тим більше, що і державна політика  зараз спрямована на посилення позицій громадськості під час визначення регуляторної політики.  Ви знаєте, що цей закон діє з 2001 року та надає великі повноваження. Тому, якщо говорити про таке лобіювання як адвокасі (громадські ініціативи) то воно має велике майбутнє, і в Україні його історія тільки починається. 

Якщо говорити про комерційне лобіювання, то в принципі, оскільки я займаюсь цим питанням і беру участь у певних дискусіях, я все ж таки приходжу до висновків, що легальне, комерційне, громадське лобіювання не має жодних відмінностей у своїх способах. Всі ці способи є абсолютно прозорими: це участь у круглих столах, дискусіях, конференціях, це подання зауважень, заперечень, вимог до державних органів. Більше того,  це лобіювання здійснюється в інтересах держави, бо воно дозволяє не допустити певних помилок та неврахування певних індустріальних, галузевих, громадських інтересів під час прийняття державних рішень. Тоді як державні органи без участі громадськості і галузевих об’єднань можуть прийняти рішення без врахування певних особливостей, вони не завжди мають достатньо інформації, для того щоб врахувати все. Тоді доводиться виправляти їх помилки вже після прийняття тих актів, що значно складніше, та  шкода, яка може бути спричинена таким нормативним актом інколи буває дуже суттєвою. Тому, в принципі, треба завжди пам’ятати, що лобіювання, як би його не називали, якщо воно легальне, є суспільно корисним  і дуже важливим. Якщо говорити про нелегальне лобіювання ,то тут нема про що сперечатись, тому що фактично під цим ми маємо на увазі хабарництво і корупцію. Це жодним чином не може розглядатись як лобіювання, тому що хабарництво  - це хабарництво.

●        Чи відомо вам про внесення народним депутатом В. Коновалюком до ВР законопроекту про лобіювання?

Так, відомо. Дуже суперечливе ставлення, якщо чесно. Тобто я не наполягаю, що моя позиція є єдиною вірною, але я вважаю , що в принципі закон про лобіювання має включати в себе всі групи лобістів. Всі ті законопроекти, які на сьогодні існують, мають спільну проблему, вони переважно зорієнтовані на комерційних чи індустріальних лобістів. На мій погляд , таким чином обмежуються права громадськості, громадських організацій, яким також  мають надаватись можливості, гарантовані цим законом. Під час дискусії мої опоненти зауважували, що ці питання мають бути окремо врегулюванні в законі про громадські об’єднання, що, на мою думку, дуже добре. Це дуже добре, але це не виключає можливості громадських організацій також застосовувати і ті механізми, які передбачені законом про лобіювання.