Skip to Content

Базілевич Денис - директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі

Лобіювання є дуже неоднозначним явищем в Україні, але не лише для українського суспільства, а і для тих країн, де це врегульовано на законодавчому рівні. Адже завжди будуть лобісти які лобіюють за групи інтересів або групи впливу, а будуть і ті які лобіюють проти, проти одних і тих самих проблем , тих самих питань. Очевидним є той факт, що завжди існуватимуть задоволенні та  незадоволенні. Тому будуть як переможці,  так і переможені. Звідси і висвітлення такої діяльності. Але достеменно відомо, та має бути розуміло для всіх нас, що лобіювання немає нічого спільного з встановленням тарифів, податків, прейскурантів, розцінок  на вирішення якихось питань з органами державної влади. Лобіювання взагалі не передбачає матеріального заохочення службовців, представників органів державної влади. Це виключно правовий, цивілізований механізм врегулювання проблем, які притаманні суспільству. Механізм, спрямований на  визначення прошарків суспільства, галузей, секторів виробництва та груп інтересів.

Чим  корисні лобісти та які перспективи вони мають? Це,  перш за все, пропозиція альтернативної точки зору, оперативної та дієвої інформації, професійної кваліфікованої допомоги. Те,  чого на сьогоднішній день не вистачає управлінцям, в тому числі і державних.  Лобісти можуть запропонувати системне бачення вирішення тих питань, які входять до компетенції органів державної влади. Зрозуміло, що за цим, в певному сенсі, є майбутнє. І це є абсолютно логічним питанням та елементом, який вписується в антикорупційну політику,  це є продовженням прийнятого нещодавно дуже значного закону «Про доступ до публічної інформації», адже лобіювання надає конкретні механізми і можливості.

Щодо законопроекту В. Коновалюка, ми знаємо, що це вже п’ята ініціатива та спроба розробити та розглянути такий законопроект  у стінах Верховної Ради. Ця п’ята ініціатива,та  мушу зазначити, що вона на порядок відрізняється від попередніх тим, що в ній вже представлено якісно нове бачення та очевидність необхідності такого інституту, такого регулювання лобіювання. В сучасній ситуації  існує дуже багато законів, які не працюють, при цьому вони професійно виписані. Для того щоб цей закон працював, потрібно наголосити на чотирьох фундаментальних складових:

По-перше – це максимальне спрощення процедури акредитації та реєстрації лобістів.

По-друге - Мінімальні матеріальні витрати, пов’язані з отриманням ліцензій, свідоцтв та ін.

По-третє  - це максимальна прозорість у відносинах між лобістами та представниками органів влади. Вся інформація стосовно того, які питання розглядаються, хто за чим стоїть, має одразу з’являтися на сайтах, на інших носіях інформації або  у виданнях органів державної влади. Це має стати запорукою успіху в цьому напрямку. Бо саме прозорість забезпечує створення умов для врегулювання процесів не тільки представниками органів влади, але й самим ринком.

По-четверте – дуже важливо виписати санкції, які будуть зрозумілими та дієвими. Також ми маємо запобігати, уникати в цьому законопроекті  всі процедурні вимоги, таблиці, форми, які не були затверджені Кабінетом Міністрів, а були прописані в самому тексті законопроекту. Саме це, на мій погляд, необхідно обговорити на слуханнях комітетів, які будуть проведені у березні місяці. Потрібно залучити громадськість, широку експертну думку до цих явищ.