Skip to Content

14 листопада в Києві на базі Торгово-промислової палати України відбулось публічне обговорення перспектив інституціалізації лобіювання в Україні

Сьогодні в суспільстві триває дискусія щодо необхідності врегулювання лобістської діяльності в Україні. Тіньова організація лобіювання, неконтрольована на законодавчому рівні, сприяє розвитку масштабних зловживань, корупції на різних рівнях влади, порушує демократичні принципи розвитку держави. Враховуючи це, для правового регулювання політичного лобіювання в Україні необхідне відповідне правове забезпечення легітимності лобістського процесу. 5 жовтня 2016 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про лобіювання» (5144-1). А 14 листопада в Києві на базі Торгово-промислової палати України відбулось публічне обговорення перспектив інституціалізації лобіювання в Україні на законодавчому рівні,  на якому було представлено зазначений законопроект. В заході взяло участь понад 60 учасників - представників бізнесу, громадських організацій, депутатського корпусу та засобів масової інформації.

Захід було проведено Інститутом професійного лобіювання та адвокасі  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»  в рамках діяльності Робочої групи з підготовки законопроекту «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. 

Доповідачі розповіли про переваги вступу в силу законопроекту   для суспільства в цілому, зокрема, в частині зменшення рівня корупції та корупційних ризиків, прозорості роботи законодавчої гілки влади, доступу до інформації (розуміння того, хто і на кого впливає), демократичного механізм впливу та контролю за діяльністю Верховної Ради України.

 «Ми вважаємо, що врегулювання правових основ взаємодії між громадськістю та органами державної влади стосовно здійснення лобістської діяльності дасть змогу оптимізувати діалог між бізнесом  і державою, зробити прозоре лобіювання, забезпечити рівні права інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття формування та реалізації державної політики» , - підкреслив Мустафа-Масі Найєм, народний депутат України, співголова Робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.

«За своєю глибинною сутністю лобіювання забезпечує гласність політичного процесу, робить його передбачуваним, збільшує коло учасників процесу політичного життя та обмежує всесилля апарату державної влади.»- додав Леонід Козаченко – народний депутат України, член Робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Відсутність механізмів забезпечення гласності лобіювання не дозволяє  бізнесу чітко визначити, хто впливає на процес прийняття тих чи інших рішень, в який спосіб та на кого здійснюється такий вплив, а відтак – визначити політичні сили та конкретних осіб, які несуть політичну відповідальність за прийняття відповідних рішень.  Окрім цього, відсутність правового регулювання лобіювання сприяє розвитку корупційних форм впливу на прийняття нормативно-правових актів та є сприятливим середовищем для посадових злочинів.

«Головне наше завдання на сьогоднішній день - знайти той механізм, який би дійсно працював в українських реаліях. Майже півтора роки тому за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» ми почали обговорення в стінах Торгово-промислової палати нового етапу розробки законодавчого врегулювання лобістської діяльності. Протягом цього часу було проведено десятки робочих зустрічей, фокус-груп та публічних обговорень нової української моделі інституціалізації лобіювання. Десятки народних депутатів України мали можливість долучитись до процесів обговорення в рамках діяльності спеціально створеної Робочої групи при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції", - прокоментував Денис Базілевич, член Робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, Голова Правління «Інституту професійного лобіювання та адвокасі». 

В Україні поки немає однозначного тлумачення лобіювання, а саме явище сприймається переважно негативно та частіше асоціюється з корупцією і хабарництвом, аніж із практикою реалізації інтересів різноманітних груп суспільства. Саме відсутність належного правового регулювання лобістської діяльності породжує низку проблем, серед яких однією із найважливіших є нерівноправність груп населення у здійсненні впливу на розробку та прийняття рішень органами влади", - додав Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження".

«Лобіювання є невід’ємною складовою процесу прийняття законодавчих рішень у парламентах демократичних, правових держав, фундаментальною основою взаємодії органів публічної влади та громадськості. Півмільярда доларів США - така сума щорічного бюджету Американської торгово-промислової палати (Вашингтон) на компонент лобіювання. Показові цифри для розуміння важливості цього напрямку для палат. Тому з боку української ТПП підкреслю, що ми підтримуємо цю законодавчу ініціативу» , - зазначив президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Вагомим доповненням зустрічі стало скайп-включення  з Трансперенсі Інтернешнл ЄС (The Transparency International EU), що була представлена в особі Голови напрямку адвокаційної єдності Європейського Союзу Деніелом Фройндом.  Деніел у своїй промові наголосив у необхідності встановлення публічного реєстру лобіювання, що надасть змогу всім зацікавленим особам отримувати інформації щодо будь-яких суб’єктів лобістської діяльності, які здійснюють свою діяльність на території України, а досвід Ірландії та Словенії у веденні реєстру суб’єктів лобістської діяльності як такий, що є одним з найбільш успішних в ЄС та можливість використання досвіду цих країн в Україні.