Skip to Content

Ігор Коліушко

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, наразі, не бачить достатніх нормативних засобів, якими б дійсно можна було врегулювати лобізм і зменшити негативні прояви, в тому числі, і корупцію.

Це, за його словами, пов’язано з тим, що законодавство більшості західних країн, яке так і називається: «про лобізм», в українському розумінні містить, швидше, етичні норми, ніж норми права. «І я не бачу, яким способом можна було б змусити у нас цим керуватися», - говорить експерт.

Також, на його погляд є проблема з тим, що так звані лобісти можуть зосередитися виключно на економічно вигідних для них особисто сферах, в той час, як громадські інститути, здійснюючи той самий діалог суспільства із владою, не будуть віднесеними до категорії лобістів.

«Одна справа, коли мова йде про те, що комерційне підприємство наймає людей, які мають провести якісь поправки до закону, що приноситимуть вищу дохідність даному підприємству - це є класичний лобізм, - зазначає Коліушко. - Але, як розмежувати це з тим, коли, наприклад, наш аналітичний центр турбується про якість законодавства, про судову або адміністративну реформу? Ми так само ходимо у парламент, ми спілкуємося з депутатами, ми доводимо, посилаємо їм якісь інформаційні матеріали, тощо. Але це не приносить нам ніяких доходів. І це розмежування є незрозумілим».

Тому, як зауважує експерт, закон про лобізм буде мати сенс, коли буде знайдена відповідь на основне питання - що взагалі розуміти під поняттям «лобізм». «Наразі, це питання лишається відкритим. Поки що, я не чув ні на конференціях, ні на жодному круглому столі пропозиції, які б знімали ці проблеми», - додає Коліушко.