Skip to Content

Корупцію можуть легалізувати через закон про лобіювання

 

25 октября 2010  | Ольга Гнатів

 

Незабаром в Україні може виникнути новий вид підприємницької діяльності - надання лобістських послуг, тобто допомога у здійсненні впливу на органи державної влади.

Така пропозиція була внесена 19 жовтня до Верховної Ради України законопроектом «Про регулювання лобістської діяльності в Україні» від імені депутата фракції Партіїї Регіонів Валерія Коновалюка.

На перший погляд, такий закон спрямований на боротьбу з корупції та легалізацію впливу груп інтересів на формування законів. Проте, за словами експертів, даний проект закону швидше легалізує корупцію, ніж створить умови для формування цивілізованого ринку лобіювання.
В країнах розвинутої демократії лобіювання надає громадськості інструменти впливу на владу та можливості контролю над таким впливом.

«Цей законопроект можна назвати законом про звільнення від відповідальності депутатів за отримання грошей за проведення законів», - вважає Сергій Терьохін, депутат Верховної Ради України.

Проект закону дозволяє будь-якій фізичній або юридичній особі стати лобістом. Для цього треба відкрити підприємницьку діяльність, внести себе до державного реєстру лобістів та отримати акредитацію в центральний та місцевих органах державної влади, вплив на які планує здійснювати лобіст. Термін дії такої акредитації складатиме один рік.

Факт того, що законом не заборонено державним службовцям та депутатам стати лобістами, створює для них можливість займатись такою діяльність та отримувати винагороду. Це фактично легалізовує корупцію»,

-Сергій Терьохін, депутат від БЮТ.

«Факт того, що законом не заборонено державним службовцям та депутатам стати лобістами, створює для них можливість займатись такою діяльність та отримувати винагороду», - каже Терьохін, «це фактично легалізовує корупцію».

«Лобіювання - це атрибут демократії, можливість участі різних груп інтересів (бізнесу, громадськості) у формуванні та реалізації державної політики виключно в рамках правового поля. Лобіюванням не передбачає матеріального заохочення посадовим особам за допомогу у просуванні чиїхось інтересів. Якщо так відбувається, то це корупція» - стверджуєДенис Базилевич, директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі.
За словами Терьохіна, за кордоном лобісти також не мають права особисто контактувати з тими, хто приймає рішення.

«В цьому законі, лобісти мають право письмово чи усно контактувати з держслужбовцями та політиками», - пояснює Терьохін.

На думку Терьохіна, проблема також закладена у недосконалому визначенні термінів самого законопроекту.

Зокрема, відповідно до законопректу Коновалюка, лобістські послуги означають «здійснення законного впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування під час розробки та прийняття ними нормативно-правових актів» за винагороду від замовника.

Під «законним впливом» мають на увазі звернення та контакт лобістів з державними службовцями, можливість робити запити щодо інформації, організовувати та проводити публічні зустрічі та заходи, а також брати участь у розробці правових актів, в тому числі вільно відвідувати органи державної влади.

Законопроект передбачає заборону на лобіювання правових актів, які регулюють сфери організації органів влади і основ державної служби, національної безпеки та оборони, судоустрою, судочинства та територіального устрою.
Також лобісти не можуть здійснювати вплив на Національний банк України, Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу, органи судової влади, правоохоронні органи та Збройні сили України.

Замовниками лобістських послуг може бути будь-хто, крім органів державної влади та місцевого самоврядування, державних установ або організації, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів, компанії, в яких частка держави перевищує 20%, а також іноземні суб’єкти, якщо питання стосуються законодавства у сфері земельних відносин.

Лобісти не можуть отримувати гроші або будь-які матеріальні цінності з державного або місцевих бюджетів, від не легалізованих об’єднань громадян або від анонімних суб’єктів.

Базилевич пояснює, що за умов правильного функціонування, громадськість буде мати доступ до інформації про те, які організації, за які кошти та за допомогою яких лобістів, впливають на політиків та чиновників. Наприклад, в Сполучених Штатах Америки, одна з країн із розвиненим ринком лобіювання, у 2009 році оборот індустрії склав $3,89 мільярда, де працювали понад 13,000 людей.

В разі успішного прийняття такого закону в Україні, першими до переліку лобістів повинні зареєструватись суб’єкти, що спеціалізуються на звязках з органами державної влади, а саме: представники комерційних організацій, консалтингових компаній, ділових асоціацій та об’єднань, науково-дослідницьких центрів, громадських організацій.

Журналісту KyivPostОльзі Гнатів можна написати за адресоюgnativ@kyivpost.com.