Skip to Content

Експерти

Олег Соскін

Директор інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що єдине корисне, що може зробити нинішня ВР – внести зміни до закону про вибори і піти.

«Закон про лобізм потрібен, але його можна буде приймати тільки при новій Верховній Раді», - відзначив експерт в коментарі ГАРТу.

Сергій Телешун

Доктор політичних наук, професор Сергій Телешун вважає, що справжній закон про лобізм може діяти, як закон, який підводить підсумок в прийнятті пакету законів соціального, економічного і політичного характеру.

На його переконання, спочатку в Україні має бути завершено прийняття законів, які об’єднані під назвою «податкова реформа», закону щодо амністії капіталу, та ряду інших законів, які регулюють економічні стосунки.

«Якщо прийняти цей закон окремо – це буде неефективно діючий закон, який дуже потрібен суспільству, але по-суті основна ідея буде знищена. Тобто робити це потрібно було давно, але паралельно з податковою реформою, легалізацією капіталу, певною зміною законодавства щодо корупційної діяльності», - акцентує експерт.

При цьому він підкреслює, що корупція не є кримінальним злочином. «Проблема корупції насамперед полягає в тому, що вона розбалансовує, знищує систему прозорих економічних і політичних стосунків, - пояснює Телешун. – Тобто, фактично це не є карний злочин, карні злочини – наслідки корупції - хабарі, посади, і т. д».

Владислав Федоренко

Владислав Федоренко: «Концепція закону про лобіювання - перший крок до запровадження нових механізмів подолання корупції та удосконалення діалогу між суспільством і державою»

- Проект Концепції Закону "Про лобіювання" розміщено для громадського обговорення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції У зв'язку з цим, цікаво було б почути які відгуки отримує зазначений проект від представників громадськості?

- Судячи з пропозицій і зауважень, що надходять до проекту Концепції, представники громадських організацій, в цілому підтримуючи необхідність законодавчого врегулювання інституту лобіювання в Україні, висловлюють занепокоєність із прийняттям зазначеного закону. Основний аргумент - вони остерігаються законодавчих обмежень щодо своїх можливостей здійснювати легітимний вплив на органи державної влади, посадових і службових осіб цих органів, зокрема під час прийняття ними нормативно-правових актів, через необхідність звернення до лобістів та лобістських об'єднань.

Переконаний, що такі побоювання безпідставні. У проекті Концепції Закону "Про лобіювання" чітко визначено, що передбачається запровадження нового правового механізму впливу громадян, інститутів громадянського суспільства, суб'єктів господарювання на визначені законом органи державної влади, посадових і службових осіб цих органів, спрямованого на прийняття (участь у прийнятті) ними нормативно-правових актів через визначення засад лобістської діяльності. У проекті Концепції вона лобіювання розглядається як законної професійна діяльність лобістів та лобістських об'єднань, зареєстрованих та акредитованих у встановленому законом порядку.

Володимир Фесенко

Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, вважає, що ухвалення закону про лобізм є цілком доцільною ініціативою.

Адже це, на його погляд, унормує і зробить більш цивільним ринок лобістських послуг. Однак, ексерт висловлює сумнів стосовно того, що даний закон зможе подолати корупцію.

«Як свідчить досвід - є інститути, які в одній формі працюють в Європі та в Америці, і зовсім інакше працюють на нашому соціальному, політичному і економічному ґрунті», - пояснює він.

Політолог зауважує, що практики лобіювання мають багато відмінностей, і їм давати фахову оцінку в праві лише дипломовані юристи, оскільки навіть у нормативних основах лобізму є суттєва різниця в практиці США і Європи.

«В США лобізм дуже розвинений, і у високій мірі інституціоналізований. В Європі ж цьому явищу надають меншого значення, він також є, але скоріше неформально і йому не надається такої великої уваги. У нас лобізм існує у відверто корупційних формах, або має політичне підґрунтя, і іноді ця політизованість і корупція дуже тісно поєднані між собою», - пояснює Фесенко.

Тому, на думку експерта, само по собі, введення лобістських практик в офіційну юридичну форму - корупції не подолає.

Володимир Цибулько

Політолог Володимир Цибулько вважає, що закон про лобізм покликаний врегулювати давно існуючу проблему у системі стосунків влади та представників інших сфер, принципи взаємодії у якій, деколи виходять за рамки правового поля.

Крім того, на переконання політолога, закон про лобізм може зменшити можливості політиків щодо здійснення корупційних дій.

Збір матеріалів