Skip to Content

Експерти

Кость Бондаренко

Директор Київського Інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко не вірить в успіх закону про лобізм і сумнівається, що його прийняття насправді допоможе подолати явище корупції.

На думку експерта, навіть з прийняттям закону значна кількість лобістський операцій буде проводитися в тіні.

Ігор Жданов

Президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов вважає, що з огляду «чистої теорії» ініціативу прийняття закону про лобізм можна вітати, якщо це дійсно зробить лобіювання більш прозорим.

Він зауважив, що не завжди система, яка успішно працює за кордоном має такий самий успіх і в Україні. «Потрібно розділити декілька речей. По-перше, за кордоном в окремих країнах дійсно існують законодавчі підстави для лобізму, тому чітко ці підстави врегульовуються. Фірми реєструються в парламенті чи в конгресі, наприклад в США, є офіційні лобісти при фірмах, їхня діяльність достатньо відома і вона є досить прозорою. Видно, які законопроекти лобіює та чи інша лобістська контора, - говорить Жданов. - В Україні лобізм підпільний, скритий. Є групи, які захищають певні інтереси, знаходять контакти з органами влади, з народними депутатами, з представниками міністерств, відомств, намагаються лобіювати ті чи інші державні рішення на користь своїх приватних інтересів».

Ігор Коліушко

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, наразі, не бачить достатніх нормативних засобів, якими б дійсно можна було врегулювати лобізм і зменшити негативні прояви, в тому числі, і корупцію.

Це, за його словами, пов’язано з тим, що законодавство більшості західних країн, яке так і називається: «про лобізм», в українському розумінні містить, швидше, етичні норми, ніж норми права. «І я не бачу, яким способом можна було б змусити у нас цим керуватися», - говорить експерт.

Також, на його погляд є проблема з тим, що так звані лобісти можуть зосередитися виключно на економічно вигідних для них особисто сферах, в той час, як громадські інститути, здійснюючи той самий діалог суспільства із владою, не будуть віднесеними до категорії лобістів.

Віктор Небоженко

Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко загалом позитивно оцінює ініціативу створення правової бази для інституту лобіювання.

За словами експерта, будь-яка увага суспільства до негативних сторін економічного життя якраз і дозволяє шукати методи боротьби з ними. «Я думаю, що будь-яке законодавство слід створювати в цьому напрямку, тому що це нас на ще один крок наближує до Європи. Закон про лобізм приймати потрібно», - вважає Небоженко.

Разом із тим, він наголошує, що закон про лобізм, як і закон про імпічмент, про Конституційний Суд тощо, належать до низки «дуже тонких» законів, і підходити до його розробки та впровадження слід дуже обережно і зважено.

Олександр Палій

Експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Олександр Палій не вірить в антикорупційну складову Концепції проекту Закону України «Про лобіювання».

Збір матеріалів